Слайд 2

Учитель живе доти,
доки вчиться,
тільки-но він перестає вчитися,
у ньому помирає вчитель.
К. Ушинський.

Слайд 3

Сучасній школі необхідні професіонали, здатні працювати в умовах швидкого зростання обсягів наукової інформації, готові опановувати й впроваджувати інноваційні освітні технології, сприяти розвитку пізнавальних інтересів і творчих здібностей учнів.

Важливу роль у вирішенні цієї проблеми відіграє система післядипломної освіти й атестації педагогів, яка створює умови для постійного розвитку їхньої професійної компетентності. Завдяки цьому долається розрив між здобутою ними фаховою підготовкою у вищому навчальному закладі та новими вимогами, що висуває розвиток науки, техніки, економіки й суспільства.

Слайд 4

        Попередній досвід проведення атестації дає можливість стверджувати, що на сучасному етапі об’єктивні  результати  вивчення педагогічної діяльності ми можемо отримати на основі комплексного оцінювання педагогічної діяльності в міжатестаційний період і в ході атестації.

          Для проведення комплексного оцінювання в нашій школі  використовуємо «Акмеологічні карти розвитку фахової діяльності» в яких простежується результативність діяльності педагогічного працівника в між атестаційний період. Дана методика не наше відкриття, а розроблена і апробованаЦентром атестації педпрацівників при Донецькому інституті післядипломної освіти  з 2004 року. Дану методику при проведенні атестації використовують у закладах освіти Донецької, Київської та Харківських областей .  Технологію «Комплексного оцінювання педагогічної діяльності в міжатестаційний період і в ході атестації» ми адаптували до умов нашої школи  і другий рік  намагаємося впроваджувати в нашій школі, що наш погляд дає позитивні результати.

Слайд 5

      Акмеологічна карта складається з розділів:

Вступний

1.Рівень організації навчальних занять, позакласної роботи

2.Результати навчально-педагогічної діяльності

3.Результати участі педагогічного працівника в методичній роботі

4.Рівень професійно-особистісного зростання протягом міжатестаційного періоду

5.Додаткові результати професійної діяльності

Слайд 6

Впровадження системи комплексного оцінювання педагогічної діяльності здійснюється за наступними етапами:

• 1. Визначення параметрів вивчення і оцінювання (що саме буде вимірюватися).

• 2. Підбір і застосування інструментарію визначення результатів за обраними параметрами (як саме будуть проводитися вимірювання).

• 3. Розробка і застосування критеріїв оцінювання діяльності (які саме числові показники відповідають наявним результатам).
• 4. Інтерпретація (трактування) отриманих числових результатів щодо їх відповідності кваліфікаційній категорії
• 5. Підготовка і надання до АК висновків щодо оцінювання у вигляді експертного висновку щодо присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії

Слайд 7

На першому етапі.

Визначення параметрів вивчення і оцінювання (що саме буде вимірюватися).

Визначаються параметри оцінювання ще до початку атестації обговорюються на першому засіданні атестаційної комісії з участю працівників, які атестуються, і враховуються при складанні планів атестаційної роботи на контрольно-оцінювальному етапі (в період з 1 листопада до 15 березня).

Вивчення педагогічної діяльності працівника, який атестується,  проводимо за параметрами,що збігаються з проділами акмеологічної карти.

Занесення даних до акмеологічної карти відбувається на підставі поданих документів (дипломів, сертифікатів, наказів, довідок тощо) і заповнюються членами АК разом з педагогічним працівником, що атестується.

Слайд 8

На другому етапі

Підбір і застосування інструментарію визначення результатів за обраними параметрами (як саме будуть проводитися вимірювання).

         Для урахування різного ступеня важливості результатів окремих видів діяльності застосовується показник «Вагомість», який може приймати значення «0», «1» або «2».

  При цьому «0» ставиться у випадку, коли відповідний параметр не може бути застосований для педагогічної діяльності вчителя певного предмета. Наприклад, якщо оцінюється діяльність вчителя початкових класів (де не проводиться зовнішнє незалежне оцінювання та не проводяться олімпіади), до відповідної клітинки заноситься значення вагомості «нуль». Найвище значення («2») відповідає найбільш важливим показникам діяльності медпрацівника. Показники стовпчика «Вагомість» заносяться на початку роботи з таблицею на підставі відповідного рішення атестаційної комісії, та доводяться до відома вчителя до початку атестаційного процесу. Ще одна колонка вагомість + максимальна кількість балів: що це означає? Скільки  максимально балів з даного параметру включаючи вагомість може отримати педпрацівник. Наприклад: вагомість участі у конкурсі « Учитель року» становить «2» та згідно обраних критеріїв оцінювання за участь у районному етапі конкурсу медпрацівник отримує «1» бал. Таким чином отримуємо 2х1=2. Для чого потрібний дані значення – для визначення відповідності результатів професійної діяльності вимогам до кваліфікаційних категорій. Які визначаютьсяяк відсоток результату від максимально можливого.

Слайд 9

На третьому етапі

Розробляютьсякритерії оцінювання діяльності (які саме числові показники відповідають наявним результатам).

Оцінювання результатів фахової діяльності вчителів у міжатестаційний період проводиться на підставі атестаційних матеріалів або підсумків навчального року за п’ятибальною шкалою за п’ятьма рівнями*:

0 балів – показник відсутній з вини працівника, або низький рівень;

1 бал – нормативний (базовий)рівень;

2 бали – достатній рівень;

3 бали – високий рівень;

4 бали – найвищий рівень (винятковіуспіхи).

Слайд 10-11

Для врахування різних рівнів важливості для окремих параметрів застосовується підвищений коефіцієнт вагомості. В такому випадку автоматично збільшуються показники, що впливають на остаточний результат оцінювання.

Слайд 12

На четвертому етапі

Інтерпретація (трактування) отриманих числових результатів щодо їх відповідності певній кваліфікаційній категорії.

        Після заповнення акмеологічних карт використовуючи обрані критерії оцінювання  АК заповнює таблицю «Параметри оцінювання результатів педагогічної діяльності як індикаторів професійної майстерності вчителя» для визначення індивідуальної траєкторії розвитку вчителя у між атестаційний період, а підрахувавши  числові показники за 5 років можемо відповіді на питання: якій саме кваліфікаційній категорії вони відповідають?

Слайд 13

Орієнтовна шкала відповідності результатів професійної діяльності вимогам до кваліфікаційних категорій

Слайд 14

 П’ятий етап

Підготовка і надання до атестаційної комісії висновків щодо підсумків оцінювання у вигляді експертного висновку, який містить визначену позицію експертів щодо присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії.

Слайд 15

Для всебічного та об’єктивного  вивчення роботи вчителя, в школі проводиться анкетування учнів, батьків, колег по роботі та адміністрації, а потім складається загальний рейтинг вчителя.  Результати моніторингових досліджень обговорюються на засіданнях атестаційних комісій, узагальнені результати фіксуються у протоколах.

За підсумками оцінювання діяльності педагога за допомогою таблиці  можна визначити, відповідно до якої кваліфікаційної категорії працює педагогічний працівник.

Слайд 16

ВИЗНАЧЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КАТЕГОРІЇ   ВЧИТЕЛЯ, ЯКИЙ АТЕСТУЄТЬСЯ В 2014 – 2015 н.р.  НА ПІДСТАВІ СПІВВІДНОШЕННЯ  РІВНІВ ОЦІНКИ   ЙОГО ПРОФЕСІЙНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

Кзаг.= 0,9 – 1 – високий рівень, що відповідає кваліфікаційній

категорії „Спеціаліст вищої категорії”

Кзаг.= 0,6 – 0,8 – середній рівень, що відповідає кваліфікаційній

 категорії  „Спеціаліст І категорії”

Кзаг.= 0,3 – 0,5 – низький рівень, що відповідає кваліфікаційній

 категорії  „Спеціаліст ІІ категорії”

Слайд 17

Результати анкетування дають можливість простежити рейтинг вчителя

Слайд 18

У 2014-2015 н.р. відповідно до перспективного плану черговій  атестації   на відповідність займаній посаді та раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» підлягають 2 вчителя – Зайцева Наталія Василівна, вчитель початкових класів та Губич Лідія Миколаївна,вчитель фізики та математики, що становить 12% від педагогічного складу школи.

Члени шкільної атестаційної комісії були закріплені за кожним вчителем з метою забезпечення якісної роботи атестаційної комісії, дотримання вимог чинних нормативних документів.

Всі педагогічні працівники, які підлягали атестації, своєчасно пройшли курсову перепідготовку при Дніпропетровському обласному ІППО.

Протягом атестаційного періоду проводилась комплексна діагностика професійної підготовки вчителів до педагогічної діяльності, яка визначає рівень науково-теоретичної, методичної, психолого-педагогічної, академічної підготовки за допомогою акмеологічних карт і було встановлено,що педагогічна діяльність Зайцевої Н.В. та Губич Л.М. підтверджує кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії».

Вивчався рейтинг учителів серед батьків, учнів та колег за спеціально розробленими  анкетами. На підставі співвідношення рівнів оцінки методом анкет визначено, що  педагоги які атестуються працюють відповідно до вимог вищої кваліфікаційної категорії

Слайд 19

Вчителі провели за графіком відкриті уроки та позакласні заходи; кожен продемонстрував використання інноваційних технологій, застосування інтерактивних методів навчання, володіння новими інформаційними технологіями. Були підготовлені матеріали з досвіду роботи, створені портфоліо, методичні розробки циклів уроків, творчі роботи учнів, оновлені дидактичні матеріали, стенди в кабінетах. Свої педагогічні знахідки вчителі розміщують на освітянських сайтах «Методичний портал» та «Вчительський журнал он-лайн».

Зайцева Н.В. приймає участь в підготовці матеріалів до педагогічної виставки «Педагогічні здобутки Дніпропетровщини 2015», активно працює в електронній атестації.

Атестація будується на принципах демократичності, доброзичливості, принциповості, взаємоповаги та гласності. З цією метою в школі було оформлено куточок з атестації, інформаційні стенди, випускалися методичні бюлетені; проводилися оперативні наради, майстер-класи, творчі звіти, предметні тижні, тиждень педагогічної майстерності; постійно вивчався рейтинг роботи вчителів, результати якого було висвітлено на інформаційному стенді.

Слайд 20

Слайд 2

Учитель живе доти,
доки вчиться,
тільки-но він перестає вчитися,
у ньому помирає вчитель.
К. Ушинський.

Слайд 3

Сучасній школі необхідні професіонали, здатні працювати в умовах швидкого зростання обсягів наукової інформації, готові опановувати й впроваджувати інноваційні освітні технології, сприяти розвитку пізнавальних інтересів і творчих здібностей учнів.

Важливу роль у вирішенні цієї проблеми відіграє система післядипломної освіти й атестації педагогів, яка створює умови для постійного розвитку їхньої професійної компетентності. Завдяки цьому долається розрив між здобутою ними фаховою підготовкою у вищому навчальному закладі та новими вимогами, що висуває розвиток науки, техніки, економіки й суспільства.

Слайд 4

        Попередній досвід проведення атестації дає можливість стверджувати, що на сучасному етапі об’єктивні  результати  вивчення педагогічної діяльності ми можемо отримати на основі комплексного оцінювання педагогічної діяльності в міжатестаційний період і в ході атестації.

          Для проведення комплексного оцінювання в нашій школі  використовуємо «Акмеологічні карти розвитку фахової діяльності» в яких простежується результативність діяльності педагогічного працівника в між атестаційний період. Дана методика не наше відкриття, а розроблена і апробованаЦентром атестації педпрацівників при Донецькому інституті післядипломної освіти  з 2004 року. Дану методику при проведенні атестації використовують у закладах освіти Донецької, Київської та Харківських областей .  Технологію «Комплексного оцінювання педагогічної діяльності в міжатестаційний період і в ході атестації» ми адаптували до умов нашої школи  і другий рік  намагаємося впроваджувати в нашій школі, що наш погляд дає позитивні результати.

Слайд 5

      Акмеологічна карта складається з розділів:

Вступний

1.Рівень організації навчальних занять, позакласної роботи

2.Результати навчально-педагогічної діяльності

3.Результати участі педагогічного працівника в методичній роботі

4.Рівень професійно-особистісного зростання протягом міжатестаційного періоду

5.Додаткові результати професійної діяльності

Слайд 6

Впровадження системи комплексного оцінювання педагогічної діяльності здійснюється за наступними етапами:

• 1. Визначення параметрів вивчення і оцінювання (що саме буде вимірюватися).

• 2. Підбір і застосування інструментарію визначення результатів за обраними параметрами (як саме будуть проводитися вимірювання).

• 3. Розробка і застосування критеріїв оцінювання діяльності (які саме числові показники відповідають наявним результатам).
• 4. Інтерпретація (трактування) отриманих числових результатів щодо їх відповідності кваліфікаційній категорії
• 5. Підготовка і надання до АК висновків щодо оцінювання у вигляді експертного висновку щодо присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії

Слайд 7

На першому етапі.

Визначення параметрів вивчення і оцінювання (що саме буде вимірюватися).

Визначаються параметри оцінювання ще до початку атестації обговорюються на першому засіданні атестаційної комісії з участю працівників, які атестуються, і враховуються при складанні планів атестаційної роботи на контрольно-оцінювальному етапі (в період з 1 листопада до 15 березня).

Вивчення педагогічної діяльності працівника, який атестується,  проводимо за параметрами,що збігаються з проділами акмеологічної карти.

Занесення даних до акмеологічної карти відбувається на підставі поданих документів (дипломів, сертифікатів, наказів, довідок тощо) і заповнюються членами АК разом з педагогічним працівником, що атестується.

Слайд 8

На другому етапі

Підбір і застосування інструментарію визначення результатів за обраними параметрами (як саме будуть проводитися вимірювання).

         Для урахування різного ступеня важливості результатів окремих видів діяльності застосовується показник «Вагомість», який може приймати значення «0», «1» або «2».

  При цьому «0» ставиться у випадку, коли відповідний параметр не може бути застосований для педагогічної діяльності вчителя певного предмета. Наприклад, якщо оцінюється діяльність вчителя початкових класів (де не проводиться зовнішнє незалежне оцінювання та не проводяться олімпіади), до відповідної клітинки заноситься значення вагомості «нуль». Найвище значення («2») відповідає найбільш важливим показникам діяльності медпрацівника. Показники стовпчика «Вагомість» заносяться на початку роботи з таблицею на підставі відповідного рішення атестаційної комісії, та доводяться до відома вчителя до початку атестаційного процесу. Ще одна колонка вагомість + максимальна кількість балів: що це означає? Скільки  максимально балів з даного параметру включаючи вагомість може отримати педпрацівник. Наприклад: вагомість участі у конкурсі « Учитель року» становить «2» та згідно обраних критеріїв оцінювання за участь у районному етапі конкурсу медпрацівник отримує «1» бал. Таким чином отримуємо 2х1=2. Для чого потрібний дані значення – для визначення відповідності результатів професійної діяльності вимогам до кваліфікаційних категорій. Які визначаютьсяяк відсоток результату від максимально можливого.

Слайд 9

На третьому етапі

Розробляютьсякритерії оцінювання діяльності (які саме числові показники відповідають наявним результатам).

Оцінювання результатів фахової діяльності вчителів у міжатестаційний період проводиться на підставі атестаційних матеріалів або підсумків навчального року за п’ятибальною шкалою за п’ятьма рівнями*:

0 балів – показник відсутній з вини працівника, або низький рівень;

1 бал – нормативний (базовий)рівень;

2 бали – достатній рівень;

3 бали – високий рівень;

4 бали – найвищий рівень (винятковіуспіхи).

Слайд 10-11

Для врахування різних рівнів важливості для окремих параметрів застосовується підвищений коефіцієнт вагомості. В такому випадку автоматично збільшуються показники, що впливають на остаточний результат оцінювання.

Слайд 12

На четвертому етапі

Інтерпретація (трактування) отриманих числових результатів щодо їх відповідності певній кваліфікаційній категорії.

        Після заповнення акмеологічних карт використовуючи обрані критерії оцінювання  АК заповнює таблицю «Параметри оцінювання результатів педагогічної діяльності як індикаторів професійної майстерності вчителя» для визначення індивідуальної траєкторії розвитку вчителя у між атестаційний період, а підрахувавши  числові показники за 5 років можемо відповіді на питання: якій саме кваліфікаційній категорії вони відповідають?

Слайд 13

Орієнтовна шкала відповідності результатів професійної діяльності вимогам до кваліфікаційних категорій

Слайд 14

 П’ятий етап

Підготовка і надання до атестаційної комісії висновків щодо підсумків оцінювання у вигляді експертного висновку, який містить визначену позицію експертів щодо присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії.

Слайд 15

Для всебічного та об’єктивного  вивчення роботи вчителя, в школі проводиться анкетування учнів, батьків, колег по роботі та адміністрації, а потім складається загальний рейтинг вчителя.  Результати моніторингових досліджень обговорюються на засіданнях атестаційних комісій, узагальнені результати фіксуються у протоколах.

За підсумками оцінювання діяльності педагога за допомогою таблиці  можна визначити, відповідно до якої кваліфікаційної категорії працює педагогічний працівник.

Слайд 16

ВИЗНАЧЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КАТЕГОРІЇ   ВЧИТЕЛЯ, ЯКИЙ АТЕСТУЄТЬСЯ В 2014 – 2015 н.р.  НА ПІДСТАВІ СПІВВІДНОШЕННЯ  РІВНІВ ОЦІНКИ   ЙОГО ПРОФЕСІЙНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

Кзаг.= 0,9 – 1 – високий рівень, що відповідає кваліфікаційній

категорії „Спеціаліст вищої категорії”

Кзаг.= 0,6 – 0,8 – середній рівень, що відповідає кваліфікаційній

 категорії  „Спеціаліст І категорії”

Кзаг.= 0,3 – 0,5 – низький рівень, що відповідає кваліфікаційній

 категорії  „Спеціаліст ІІ категорії”

Слайд 17

Результати анкетування дають можливість простежити рейтинг вчителя

Слайд 18

У 2014-2015 н.р. відповідно до перспективного плану черговій  атестації   на відповідність займаній посаді та раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» підлягають 2 вчителя – Зайцева Наталія Василівна, вчитель початкових класів та Губич Лідія Миколаївна,вчитель фізики та математики, що становить 12% від педагогічного складу школи.

Члени шкільної атестаційної комісії були закріплені за кожним вчителем з метою забезпечення якісної роботи атестаційної комісії, дотримання вимог чинних нормативних документів.

Всі педагогічні працівники, які підлягали атестації, своєчасно пройшли курсову перепідготовку при Дніпропетровському обласному ІППО.

Протягом атестаційного періоду проводилась комплексна діагностика професійної підготовки вчителів до педагогічної діяльності, яка визначає рівень науково-теоретичної, методичної, психолого-педагогічної, академічної підготовки за допомогою акмеологічних карт і було встановлено,що педагогічна діяльність Зайцевої Н.В. та Губич Л.М. підтверджує кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії».

Вивчався рейтинг учителів серед батьків, учнів та колег за спеціально розробленими  анкетами. На підставі співвідношення рівнів оцінки методом анкет визначено, що  педагоги які атестуються працюють відповідно до вимог вищої кваліфікаційної категорії

Слайд 19

Вчителі провели за графіком відкриті уроки та позакласні заходи; кожен продемонстрував використання інноваційних технологій, застосування інтерактивних методів навчання, володіння новими інформаційними технологіями. Були підготовлені матеріали з досвіду роботи, створені портфоліо, методичні розробки циклів уроків, творчі роботи учнів, оновлені дидактичні матеріали, стенди в кабінетах. Свої педагогічні знахідки вчителі розміщують на освітянських сайтах «Методичний портал» та «Вчительський журнал он-лайн».

Зайцева Н.В. приймає участь в підготовці матеріалів до педагогічної виставки «Педагогічні здобутки Дніпропетровщини 2015», активно працює в електронній атестації.

Атестація будується на принципах демократичності, доброзичливості, принциповості, взаємоповаги та гласності. З цією метою в школі було оформлено куточок з атестації, інформаційні стенди, випускалися методичні бюлетені; проводилися оперативні наради, майстер-класи, творчі звіти, предметні тижні, тиждень педагогічної майстерності; постійно вивчався рейтинг роботи вчителів, результати якого було висвітлено на інформаційному стенді.

Слайд 20